Єдиний соціальний внесок

Чому внеску немає серед ваших утримань

Платниками єдиного внеску закон називає роботодавців — підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору, — а також фізичних осіб — підприємців і самозайнятих осіб. Працівники в цій конструкції є застрахованими особами, а не платниками: за них внесок сплачує роботодавець.

Колись частину внеску справді утримували із заробітної плати працівника, і памʼять про це досі створює плутанину. Ту норму скасовано Законом України № 909-VIII від 24 грудня 2015 року, і відтоді жодної частки єдиного внеску з доходу працівника не утримують. Тому в розрахунку на цьому сайті внесок показано окремим рядком «вартість для роботодавця», під розподілом заробітної плати, а не серед ваших утримань.

Практичний наслідок для працівника простий: із нарахованої суми у вас заберуть тільки податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Разом на руки залишається 77% нарахованого, якщо податкова соціальна пільга не застосовується.

Мінімальний страховий внесок — нижня межа

База нарахування внеску має нижню межу. Якщо база не перевищує мінімальної заробітної плати (8 647 ₴), суму внеску обчислюють як добуток мінімальної заробітної плати і ставки. Ця величина має власну назву — мінімальний страховий внесок — і зараз становить 1 902,34 ₴ на місяць.

Для неповної зайнятості це нерідка несподіванка: заробітна плата за пів ставки менша вдвічі, а внесок за основним місцем роботи однаковий із внеском за повну ставку. Тобто у відсотках від фактичної заробітної плати навантаження на роботодавця зростає тим сильніше, чим менша ставка.

Мінімальний страховий внесок важливий не лише тут. Це та сама величина, від якої відштовхуються фізичні особи — підприємці, коли сплачують внесок за себе, і саме її — замість відсотка від виплат — сплачує резидент Дія Сіті за своїх спеціалістів.

Максимальна база нарахування — верхня межа

Зверху база нарахування теж обмежена. На цей рік максимальна величина бази дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати — тобто 172 940,00 ₴ на місяць. Усе, що працівникові нараховано понад цю суму, у базу внеску вже не входить, тож найбільший можливий внесок за одного працівника становить 38 046,80 ₴ на місяць.

Тут ховається пастка, у яку легко потрапити, читаючи закон про єдиний внесок окремо від бюджетного. Власне визначення максимальної величини в законі про єдиний внесок називає інший, менший множник — але його дію на цей рік зупинено, а чинний множник встановлює закон про Державний бюджет. Зупинення робиться щороку заново, і множник між роками змінювався, тому це не та величина, яку можна одного разу переписати й забути.

Саме тому кратність на цьому сайті не вписана в текст: вона обчислюється з даних — максимальна база ділиться на мінімальну заробітну плату. Стара кратність тут не може «залишитися» після зміни закону просто тому, що її ніде не записано.

Знижена ставка для працівників з інвалідністю

Для заробітної плати працівників з інвалідністю підприємства застосовують знижену ставку внеску — 8,41% замість 22%. Це також стосується виключно витрат роботодавця: сума на руки працівника від цього не змінюється ні на копійку, бо внесок і за загальною ставкою з його доходу не утримували.

У калькуляторі нижче цей перемикач увімкнено саме для того, щоб різницю було видно: рядки утримань залишаються незмінними, а рядок вартості для роботодавця змінюється.

Скільки коштує працівник

Повна вартість робочого місця — це нарахована заробітна плата плюс внесок. Для працівника на мінімальній заробітній платі це 10 549,34 ₴ на місяць: 8 647 ₴ нарахованої заробітної плати і 1 902,34 ₴ внеску понад неї.

Різниця між тим, що платить роботодавець, і тим, що отримує працівник, у результаті складається з двох частин — внеску зверху і двох утримань знизу. Обидві частини калькулятор показує окремо, бо змішувати їх в одне число означає відповідати не на те питання, яке ставить читач.